0 800 308 900 (безкоштовно зі стаціонарних в Україні)

Культурно-освітній обмін і виїзд молоді за кордон на сьогодні активно розвивається. І це не дивно, адже завдяки цій програмі молоді люди отримують можливість не лише незабутньо провести канікули, а й заробити грошей. Щоб дізнатися подробиці участі у програмі Work and Travel, я зустрілася з Олегом Безкоровайним, студентом четвертого курсу, який нещодавно повернувся зі США, та задала йому кілька важливих запитань.

— Олеже, Ви нещодавно повернулися зі США. Розкажіть, скільки часу там були та чим займалися.
— У США я був три місяці. Займався багато чим, але, в принципі, все банально: працював, навчався і, звичайно ж, відпочивав.

— Куди Ви зверталися для того, щоб поїхати до США?
— Спочатку розпитав про програму Work and Travel своїх друзів, які вже їздили до Штатів, а потім почав підбирати надійну організацію, в якій був би абсолютно впевнений та з якою міг би підписати контракт.

— Які вимоги до тих, хто хоче поїхати працювати в США?
— Потрібно бути студентом віком від 18 до 24 років стаціонарної форми навчання або магістратури державного чи приватного вищого навчального закладу. Важливою є адекватність поведінки: у США неадекватних людей можуть навіть ув’язнити. Крім того, самостійність і впевненість у прийнятті рішень, оскільки багато людей хотіли поїхати, але їм не вистачило бажання і витримки йти до кінця. Також необхідна певна сума грошей і готовність до нової атмосфери, нового суспільства.

— Які документи Вам знадобилися?
— Для того щоб поїхати до США на роботу, необхідно мати закордонний паспорт, довідку з місця навчання, залікову книжку та ще деякі документи, про які детально розкажуть у компанії, до якої звернетеся.

— Скільки тривало оформлення документів?
— На жаль, не так швидко, як хотілось би, оскільки було дуже багато бажаючих. Загалом, процедура зайняла близько двох місяців.

— Скільки все це коштувало?
— Приблизно дві тисячі доларів. Плюс із собою від $500.

— Коли їхали за кордон, добре знали англійську чи вивчили вже там?
— Знав на рівні твердої "трієчки". Після приїзду, звісно, знаю набагато краще, оскільки доводилося щодня спілкуватися з людьми різних національностей (американці, поляки, румуни, іспанці, домініканці, росіяни та інші).

— Які були умови праці: робочий день, вихідні, заробітна платня, лікарняні?..
— Все залежить від того, як ти працюєш. У середньому робочий тиждень складає 40 годин, але завжди можна узгодити свій графік роботи та кількість годин із менеджером. Коли керівництво бачить твою віддачу — тобто за умови, що твій робочий час складає 40–56 годин на тиждень, плюс —  робота в овертайми (понаднормово) та в неробочі дні, то до зарплатні нараховується надбавка.
Я одержував дев’ять доларів за годину, працював сім годин на добу, п’ять-шість днів на тиждень.
Щоб заробити кругленьку суму, скажімо, 5–6 тисяч доларів без витрат на житло, проживання та розваги, необхідно шукати ще одну роботу. Можна, наприклад, працювати в піцерії по 12 годин на добу, при цьому напружуватися від сили годин із п’ять, їсти піцу й отримувати від $800 за тиждень. Можна заробити й розумовою працею (заради безпеки США не буду говорити, якою саме) — 30–40 тис. за літо.

— Де і в яких умовах Ви мешкали?
— Я жив у котеджі на другому поверсі. Умови проживання відмінні. В номері було все необхідне: два кондиціонери, ванна, душ, конфорка, холодильник, пральна машина, телебачення, відео. Платив я за це все $75 на тиждень. Я жив з трьома дівчатами з Тамбова, разом ми сплачували $300 за тиждень.

— Чи вистачало часу на те, щоб ознайомитися з країною?
— Я побував у Оcean city, Plesentville, Washington DC, New York, Atlantic city, Philadelphia та інших цікавих місцях. Щоб побачити всю країну, треба як мінімум шість місяців, — це слова людини, яка живе там уже три роки.

— Крім Вас, багато ще було людей з України чи Росії?
— Дуже багато. З усіх куточків України й Росії.

— Що сподобалось у США, а що — ні?
— Сподобалася відповідальність у ставленні до своєї роботи, якої, на жаль, не вистачає нашим, українським працівникам. Принцип американців "Якщо ти щось робиш, роби це краще за всіх або ж зовсім не роби" глибоко закарбувався в моїй пам’яті. Загалом, це той же перший закон бізнесу Трампа. Сподобалися дуже милі, добрі, душевні люди (американці), які завжди усміхнені, допоможуть у будь-якій ситуації і сприймають тебе таким, яким ти є.
Не сподобалося те, що люди досить прагматичні, вони насправді не тупі, як говорить Задорнов, але дещо неосвічені.

— Чи хотіли б Ви ще поїхати до Штатів на таких же умовах?
— Відповім упевнено: так.



Вікторія ЯРИЖКО

Джерело: Перший український журнал для молоді "5 БАЛІВ": 1 листопада 2007 року.